Сторінка:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu/267

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
I. Національний гимн.
 

 

Не пора, не пора, не пора
Москалеви й Ляхови служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.

Не пора, не пора, не пора
За тиранів пролить свою кров,
І любити царя, що наш люд обдира. —
Для України наша любов.

Не пора, не пора, не пора
В рідну хату вносити роздор!
Най пропаде незгоди проклята мара!
Під Украйни єднаймось прапор!

Бо пора се великая єсть:
У завзятій, важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю і щастє і честь,
Рідний краю, здобути тобі!

 
Написано в р. 1890, друковано у перве в збірцї „З вершин і низин“ 1893 р., ст. 73.


II. Пісня руських хлопів радікалів.
 

 

Який то вітер шумно грає
Від Сяну, Прута до Карпат?
Яке то диво визирає
Із тих нужденних хлопських хат?
 Гейже враз, гейже враз гукнемо,
 Аби й слїпі нас пізнали: