 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Данило Щербаківський. Золотарська оправа книжки в XVI-XIX століттях на Україні (1924).djvu/5}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
ЗОЛОТАРСЬКА ОПРАВА КНИЖКИ XVI—XIX СТОЛІТТЯХНА УКРАЇНІ.
Появлення Гутенбергового варстату на Україні 350 років тому назад викликало цілу революцію (хоч і не дужо правда раптову) в книжній справі. Зі зміною техники не тільки незмірно побільшилась продукція книжки, але грунтовно змінився самий характер цієї продукції, її умови і темп.
Замісць «книжкових списателів», які поодиноко в тиші манастирських келій довгими місяцями і роками сиділи над переписуванням книжок, з'явились друкарні з цілими гуртами і організаціями друкарів і «малѣйшими во друкарѣхъ“ на чолі. На зміну мініятюристам прийшли «коперштихарі», а ріжнокольорові заставки, кінцівки, мініятюри, якими оздоблювалась рукописна книжка, уступили своє місце ритинам — однотонним творам «коперштихарів».
Незмінно залишилась лише праці інтролігаторів і золотарів, які оправляли вже готову книжку.[1] Як раніш рукописну книжку, так зараз друковану, золотарі з таким же замилуваннням одягали в «сребропозлотистиї оправи» і оздоблювали їх камінням дорогим. А побожні замовці, що замовляли ні оправи золотарям побільшості з метою офірувати їх церкві, по старій традиції рукописних книжок виводили і на друкованих власноручні записи з наївними закляттями і погрозами «анаөеми» всякому, хто зважиться «отдалити книгу от обители тоя».
Як відомо, книжки з самого початку середніх віків оправлялись в диптихи[2], від яких власне й приняла свою форму сучасна європейська книжка. Пізніше стали оправляти книжку в дерево, ріжні матерії, шкіри з витисненим орнаментом, метал, иноді дорогоцінний метал і оздоблювали останній дорогим камінням і емалями під кшталт чудових міні-
- ↑ Книжка зшивалась і бралась в деревляні палятурки інтролігатором і потім вже поступала до золотаря. Коли метальова оправа складалась з окремих частин, то деревляні дошки покривались ще оксамитом, або иншою тканиною, поверх якої вже накладалась оправа; коли ж вона була суцільна, то накладалась на голу дошку.
- ↑ Диптихи — складні таблиці переважно з слонової кости, багато орнаментовані різьбою. На спідніх, залитих воском сторінках диптиха римляне писали листи, замітки й т. и. В поганську добу вони були записними книжками, а в христіянську — поминальницями й переносними образами.
