тана, Роджерса, в якій було описано: як один моряк, Александер Селькірк, прожив 4 роки й 4 місяці на безлюднім острові, Жуан Фернандез, на Тихім океані (62° пол. шир. і 33° східної довжнни). Цей моряк Селькірк посварився був чогось зі своїм капітаном і за це висадили його на тім безлюднім острові, лишивши йому тільки трохи харчів. Там пережив він 4 роки й 4 місяці. Але одного дня переїзджав туди корабель капітана Роджерса, Селькірк дав про себе знати і його взяли зі собою до Анґлії. Селькірк розповів Роджерсови, як він власним спритом придбав собі на тім острові все потрібне до життя, а навіть освоїв собі кілька диких звірят. Роджерс описав ці переживання Селькірка в малій книжці і цю власне книжку прочитав Данєль Дефо в тюрмі. Крім того він наслухався дивних пригод від тих, що разом з ним у вязниці відбували свою кару.
Вийшовши з тюрми, — Данєль Дефо почав писати велику повість про чоловіка, який опинився на безлюднім острові і прожив там довгі роки (28 літ), після чого довго ще подорожував по світі, заки вернув до вітчини. Цього чоловіка назвав він Робінзоном Крузо. Перший том книжки вийшов 25 квітня 1819 року (тому 210 літ) і її так розкуплювано, що за кілька місяців вийшло її три видання. Від тоді аж до нині розійшлися сотки міліонів примірників цеї книжки. Нем а мабудь ніодного чоловіка, який за молоду не прочитав би «Робінзона« тай на старість читається її дуже цікаво.
В »Робінзоні« змалював Дефо прообраз поступу чоловіка з доби варварства і його стремлінь до вищої культури, до впорядкаваного, вільного
