Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо. 1930.djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

поплив на цей бік. Два кинулися за ним у плав, а третий видно не вмів плавати, бо від затоки завернув назад до своїх.

Бідний утікач летів просто до моєї скелі і це я вважав за знак Божий, що мушу його вратувати. Я кинувся з гори і за хвилину спинився перед утікаючим. Він перестрашився мене, мабуть ще більше, як своїх катів із заду, бо справді виглядав я страшно. Одітий в шкіри лям, на плечі рушниця, за поясом ніж, при боці шабля без похви, з вусами і з бородою, — це невидане для нього чудо! І справді він став, мов укопаний, і не знав,