стол господній, наказую вам у цій пустелі покаятися в усіх гріхах і відректися беззаконства.
— Досить лицемірства! Досить лицемірства! — роздратовано перепинив його Гей Стокард. — Вам ще більше це пригодиться для Червоного Баптиста, що перебуває там.
Тут він махнув рукою в той бік, де був індійський табор. Звідтіля вперто дивився метис, намагаючись розпізнати нових людей. Стерджес Овен, апостол і розповсюдник світла божого, прибувши на крутий берег, наказав своїм людям принести все таборне приладдя. Стокард подався за ним.
— Стійте! Чи ціните ви своє життя? — промовив Стокард. Він шарпнув місіонера за плече й перекрутив його на місті.
— Моє життя в руках господніх, і я тільки працюю в його винограднику, — з повагою відповів місіонер.
— Ой, киньте це! Невже ви шукаєте мучеництва?
— Коли на це воля його.
— Добре, ви як раз знайдете, що шукаєте, але хочу вас попередити. Воля ваша послухатися, чи ні. Якщо ви тут залишитесь, то вашій праці кінець, смерть спіткає не тільки вас, а й нас, і Біля, і мою дружину…
— Вона дочка Веліялова і не слухає слова божого.
— Так само й я. Ви приносите нещастя не тільки собі, а й нам. Минулої зими — пригадуєте? — ми з вами застрягли в снігу, і я знаю вас як добру, але не розумну людину. Коли ви вважаєте за свій обов'язок боротися з поганцями, то це гаразд; але слід вам трошки прикласти розуму до цієї справи. Ця людина, Чер-
