Перейти до вмісту

Сторінка:Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Люди всюди працювали і працювали з завзяттям. Ось-ось уже насувалась неминуча зима, й ніхто не був певний, чи пощастить йому перебратися через великий ланцюг озер, до того, як вони замерзнуть. Проте, коли Кіт дістався до намету п.п. Спреґа та Стайна, там не було ще руху.

Біля вогню під захистом брезенту сидів на карачках куций товстий чоловік та палив цигарку з темного паперу.

— Здорові, — сказав він. — Це ви новий слуга містера Спреґа?

Кіт ствердив це. Він зауважив, що той якось особливо підкреслив слова містер та слуга, і був певний, що він при цьому застерігаючи моргнув куточком ока.

— Гаразд. А я слуга містера Стайна, — сказав він. — Я маю п'ять футів та два цалі зросту, і моє ім'я Шорті , Джек Шорті. Іноді ще мене зовуть Джоні на Місті.

Кіт подав йому руку.

— Виросли на ведмедині? — спитав він.

— Безумовно, — була відповідь. — Хоч моєю першою їжою було буйволяче молоко, оскільки я можу пригадати. Сідайте та попоїжте трохи. Пани ще сплять.

Кіт, дарма що вже снідав, сів під брезента та почав залюбки снідати вдруге. Важка праця протягом кількох тижнів дала йому вовчий шлунок та вовчий апетит. Він міг їсти все та в усякій кількості, не думаючи про те, чи справиться з цим його шлунок. На його думку Шорті був балакучий, але песиміст. Він одержав від нього відомості про господарів та зловісні віщування що до експедиції. Томас Стенді Спреґ був гірський інженер та син мільйонера. Лікар Адольф Стайн був також син заможнього батька. І через своїх батьків обидва мали підтримку синдиката в Клондайському підприємстві.

— О, у них стільки грошей, що вони, певне, їх самі роблять, — оповідав Шорті. — Коли вони висіли на берег у Дайї, ціна за переноку була сімдесят центів, але не вистачало індіян. Там була партія зі Східнього Орегона, — справжні шукачі золота. Їм пощастило найняти гурт індіян по сімдесят центів. Індіяни вже навантажились трьома тисячами фунтів поклажі, коли прийшли Спреґ та Стайн. Вони запропонували вісімдесят центів, дев'яносто, а тоді по доляру за фунт. Індіяни порушили умову і взяли їхню поклажу. Спреґ і

  1. Шорті — куций.