7
Перед лицем Христа;
Тому Христос зі залі мусів вийти
У царство зір назад.
Між зорями хай в царстві своїм чистім
Панує там, відкіль прийшов!
Де громадянина Христа ви діли?
Ах знаю, тут вам заваджав!"
Ціле століття виром пролетіло
Й нові кайдани принесло,
Хоч вічним миром все людство манило,
Вкінці нічого не дало.
Століття наше! Гордо ти пустилось
В свій трiюмфальний лет,
Як деспотично й твердо закінчилось
Шукання нових мет!
Братерство, рівність всіх і воля й згода —
Це вже пусті слова.
Коли новий салдат стоптав свободу
З кличем свободи на устах
І пяний диким самолюбством нині
Столітні людські греблi pве
И цинічно насміхається з руїни:
„За мною хай собі потопа йде!"
Паріні! Глянь! Із сотні ран Христових
Знов річками спливає кров;
Сильне та хворе, спрагнене обнови
Людство у пітьмі блудить знов.
К. Чехович.
|
Курдидик Анатоль. |
Понеділок: Вони вчора забрали їх. Прилетіли як круки. У кожного кріс набаґнетний, а обличчя — хіба можна сказати, яке обличчя в того, що відбирає людині Найвище, Найдорожче і думає нагаєм погасити тугу за Ним?…
