Цю сторінку схвалено
жить галузка зі смачними ягодами і вязка солодких корінців. Вона покріпилася і з вдячністю всміхнулася до наймолодшого братчика, що летів над нею.
Вони летіли так високо, що великий корабель, який плив морем під ними, видавався їм малою пташкою-мевою. Цілу днину летіли бистрою стрілою попід хмари, але все таки не могли летіти так бистро, як звичайно, бо мали на собі тягар — свою сестричку. Сонце стало опадати щораз нижче, а Оленка не бачила серед моря тої скелі, на якій могли би осісти її братчики. А тут уже надходить пора, коли вони мають перемінитися в людей! А до того ще здалека забовваніла чорна хмара, мовби мала зближатися буря. І вже почало блискати і гриміти. Нарешті вони злетіли нижче. І коли за
