Цю сторінку схвалено
Над ранком небо прояснилося і як тільки зійшло сонце, брати-лебеді взяли сестричку і полетіли дальше. Коло полудня побачила Оленка якісь гори, що на половину потапали в морі, а на вершках блистіли ледівці й сніги. Серед тих гір побачила величезний замок, а довкруги нього пальмовий гай, повний різнобарвних цвітів. Оленка запиталася братів, чи це може той край, до якого летять? Та лебеді заперечили головами, кажучи, що це замок русалки, оманної Фати-Морґани, і хто би там хотів осісти, пропав би. Сестра приглянулася докладніше і справді побачила, що це все тільки привид на білих хмарах, що простягалися над морем.
Та вже небаром побачила справдішні гори й долини, міста й замки. І ще далеко було до за-
