Цю сторінку схвалено
і голоді. А князенків також незлюбила. Почала очернювати їх перед батьком і довела до цього, що й князь перестав ними журитися.
— „Бодай би ви полетіли собі в світ за очі, як ті птиці безголосні!” — так закляла раз мачуха князенкам-сиротам. І її проклін сповнився. Всі хлопці замінилися в птахів, але не безголосних, тільки в гарних, великих, диких лебедів, що з чудовим співом піднялися аж під хмари й полетіли в світ.
Раненько перелітали вони понад ту убогу сільську хатину, в якій жила їхня сестричка Оленка. Але вони не могли її добудитися, хоча кричали і били крильми до віконця хатини; князівна спала ще твердо і не чула пращальних окликів. І так полетіли князенки–дикі лебеді в далекі світи, в незна-
