Перейти до вмісту

Сторінка:Дмитро Фальківський. Обрії поезії (1927).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Такі об'єднані й самотні
В чужий, ворожий край пливуть.
А перед ними, як раніше,
В передніх лавах, на чолі,
Труп воєнкома чорним пише
На закривавленому тлі.
І впали в синє метеори
І блиснув місяць по ріці…
На схід далекий аж до моря
Пливуть розстріляні мерці…

Нас тільки сотня…
 Решту мертвих
У наступ воєнком повів…
Розбитих, кулями роздертих,
Німих і вірних юнаків.
А замість прапорів червоних —
Полотна крови в даль течуть.
…Нас тільки сотня з батальйону.
А решта…