Сторінка:Дмитро Яворницький. Словник української мови (Т.1, А-К), (1920).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Передмова.

Слова, уміщені в цёму Словникові, почасти вибрані мною із творів українських письменників давніх часів, почасти узяті із творів письменників сучасних, а більш того записані із живих уст живого українського народу за часи моїх довголітніх мандрівок по Україні та розкопок могил в ріжних кутках „Новоросійського краю“. В найповнійшому із усіх українських словників, академичному Словникові Б. Д. Гринченка, таких слів або зовсім немає, або ж вони приводятця, як слова з инчим значінням супроти того, яке показано у Гринченка. Ще за живота Б. Д. Гринченка мною було надіслано ёму 2500 слів, які увійшли в его Словник. Після того поминуло десять років, і у мене зібрався великий, дуже коштовний, лексичний матеріял, приблизно на 75 друкованих аркушів, який я і розпочав друкувати, як додаток до Словника Гринченка. Бажаючи, яко мога більш зібрати живого лексичного матеріялу, я звертався до відомих лексикографів на Русі з проханням доставити мені лексичний матеріял, у кого він був Але на моє прохання одгукнулись тільки двоє із українських письменників — М. Ө. Лободовський, який доставив де-кілька народніх слів, записаних на Харьківщині та О. П. Косач (Олена Пчілка), яка записала де-кілька народніх слів на Київщині. Із великоросійських учених одгукнувся тільки один відомий етнограф, генерал лейтенант В. О. Мошков. В. О. Мошков — людина дуже освічена, талановита, щира до праці, вельми здатна до науки. Він збірав усяковий лексичний матеріял—російський, український, білоруський, польський, жидівський в так званому південно—західнёму краю. Більшість слів, під якими поставляні в моєму Словникові губерні Волинська, Каменець-Подільська, Гродненська, Сєдлецька, Мінська, Варшавська, узято мною із рукописного збірника В. О. Мошкова. Чимало в мій Словник увійшло також слів, під якими поставлені Батурин, Тепловка та Гуляй-поле, записаних мною із живихъ уст доброго знавця української мови та українського добробуту, Кузьми Силовича Кривошій-Шевченка, який народився од простого селянина на Чернигівщині, а мав посаду і переставився на Катеринославщині.

Професор Д. І. Яворницький.

Жовтня 26 дня. 1919 року.