Перейти до вмісту

Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Чим ратуватись, хто поможе?
Про раду матери згадав.

Вона казала: „Хочеш жити,
Почнеш лякати ся труни, —
Знайди щясливого на сьвітї,
Його сорочку одягни!

Смерть і торкнутись не посьміє,
Вчинить не здужа тобі зла.“ —
Король віджив, король радїє,
Гінцїв по царству розсила.

Сказав король, — тиї-ж години
Летять вони на всї кінцї
Шукать щасливої людини;
Та марно їздили гінцї.

Невжеж нїгде нема нїкого?
— „Спіткавсь!“ — Цареви донесли.
Але на жаль в сїроми того
Сорочки навіть не знайшли.

 

 
КЕМБЕЛЬ.

 

Зняла ся буря, дощ полив;
Ревуть вали, — лиха година…
Завзятий Рино прилетїв
На беріг з донею Уллина.