440, 17 зн.: слухайте ж — це „ж“ додано Ш-ом в 1 вид.
440, 14 зн.: за те, що не вміла в добрі панувать, — так почалося з Семер. видання, і значно краще, ніж версія 1 вид.: „Щоб не забували Ляха проклинать:
341, 7: жито собі сіють, — Ш. поправив значно краще на: панам жито сіють.
341, 12: Де Залізняк, — Ш. попр.: „Залізняк де“,
341, 14—15:
Кат панує,
А їх не згадають.
Ці два рядки стоять ще в 1 вид., але для цензури [р. 1858] Ш. сам викреслив їх. І ото їх і немає ніде в російських виданнях, а також у Льв. 1867 та Пражськ. 1876, аж уже д. Романчук пригадав знову про них.
342, 3: іде смутний, — попр. Ш. в 1 вид.: смутний іде.
342, 12: чого ж смутний чорнобривий, — Ш. попр.: смутний, невеселий.
342, 12 зн.: десь далеко сіроманці, — так пішло з Семер. Кобз., а в 1 вид. стоїть: десь далеко сумно, сумно.
342, 14: байдуже! Іде Ярема, — так і скрізь, крім 1 вид., де просто: байдуже іде Ярема… Щоб воно було так правильно, я не певен.
343, 1: а сю ніч упєшся. Пекельнеє свято… — так і скрізь, крім. 1 вид., де зовсім одмінна версія, і до того цілком правдива, — там не: упєшся, а упється, — поет прикладає це слово не до Дніпра, [а цю ніч упєшся], а до попереднього речення, де мова йде про синє море. Таким чином цілий контекст мусить бути такий:
Червони́в ти синє, та не напоїв,
А сю ніч упється… Пекельнеє свято
По всій Україні цю піч зареве.
343, 9: так думав, ідучи, — в 1 вид.: ідучи думав.
343, 9 зн.:
А тим часом із байраку
Півень „кукуріку!
в 1 вид.: з-за байраку, — мені не зрозуміло, через що із байраку має бути краще…
