Вона виглядає
До півночи, а іноді
Помолиться Богу,
Та й спать ляже, одна собі…
Умер би, ей Богу!
368, 12: по селам плачуть малі діти, — так почалося з вид. Семеренка, але форма: по селам — не українска, — повинно бути: по селах, що ми й бачимо в 1 вид., тілько там перестановлено: плачуть по селах малі діти; та Ш. поправив цей рядок на: по селах плачуть голі діти.
368, 17: звір тілько виє, йде в село, — 1 вид. та в вид. С. стоїть: тілько звір, а вже видавці Кожанчик. К. переставили. До того, в 1 вид. Шев. поправ. „йде в село“ на: по селу.
368, 18: де чує трупи, — так скрізь. Ш. поправ. на: гризучи трупи.
368, 15 зн.: поки їх снігом занесло, — так всюди. Шевченко в Черниг. примірнику надав цьому реченню иншу форму:
Аж поки снігом занесло
Огризки вовчі.
369, 18: де проїдуть, земля горить, — по всіх „Кобзарях“, кінчаючи Пражським, інтерпункція: де проїдуть — земля горить,
370, 1 зн.: убийте пса! — у вид. С., а в 1 вид.: вбийте його!
371, 2—3:
Признавайтесь:
Що ви? католики! —
Почавши першим виданням і Пражським кінчаючи [тоб то в пяти давніщих виданнях], интерпункція така:
Признавайтесь,
Що ви католики?
Ясно, що Ш. логичний наголос клав на „Признавайтись“… Тим часом д. Романчук перебудовує речення наново, і тим надає йому зовсім инший сенс, якого немав на думці поет.
371, 4: католики, бо нас мати, — теж по всіх згаданих тілько що „Кобзарях“ стоїть: католики… бо нас мати.
372, 4 зн.: валіть стіни! — В 1 вид. (в одному лишень] стоїть: бийте стіни!
373, 16 зн.: горе мені, горе! — В 1 вид. [в одному лишень]: горе моє, горе!
