Перейти до вмісту

Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
И долю и волю, А вбогому въ яру треба
Та ба!…, а зле безталаньня Криныцю копаты.
Зостринеця всюды, У багатыхъ ростуть диты
И на шляху и безъ шляху Вербы при долыни;
Усюды де люды. А у вдовы однымъ одно
Тай те якъ билына
Кохалася маты сыномъ
Якъ квиткою въ гаи Дождалася вдова доли[1]
Кохалася… а тымъ часомъ Зросту того сына
Батько умирае. И письменный и вродливый
Осталася удовою Квиточка дытына!
Хочъ и молодою Як у бога за дверима
И не одна… та все жъ тяжко… Вдова панувала,
Зъ горемъ та нудьгою, А дивчата лыцылыся[2]
Пишла вона до сусидивъ И рушныкы дбалы.
Порады просыты… Полюбила багатая
Присудилы сусидоньки Не поцилувала,
У наймахъ служиты. Вишывала шовкомъ хустку
Изныщила, измарнила Не подарувала.
Кинула господу Кралысь злыдни изъ за моря
Пишла въ наймы… не минула В удовину хату
Лыхои пригоды. Тай пидкралысь… сталы хлопцивъ.
И день и ничъ працювала, В кайданы куваты.
Подушне платыла… Та повезлы до пріему
И сынови за три копы Битыми шляхамы
Жупанокъ купила. Пишла й вдова зматерями
Шобъ и воно удовине Зъ дрибными слезами.
До школы ходило… Де на ничъ ставалы
Сторожу давалы

Стару,[3] вдову до обозу
Удовиный поганый Та й не допускалы.
Чи ты въ поли чи ты въ гаи Ой привезлы до пріему
Обидраный цыгане Чуприны голиты,
Зъ бурлаками гуляешъ. Усе дрибни, усе мали
Тече вода и на гору Ве[4] багатыхъ диты
Богатому въ хату. Той калика не дорика
  1. Замість закресленого: „маты сына“.
  2. Очевидно, помилка, замість: лицялися.
  3. Тут (,) не на місці.
  4. Помилка, замість: „Все“.