398, 10 зп: може й бачить, та помога, як…, — на помога неодмінно треба ставити наголос (помо́га), щоб не заставляти читача думати, що це глагол: помога́ (чи помага́). В коп. Ченстах. навмисне поставлено на́голос: помо́га.
Так само краще ставити наголос і в 399, 11: рига́ змія (глагол рига́є…). У Льв. К. 1867 стоїть недоладня форма: рига змії (?)… Одначе це помилка не видавців того „Кобзаря“, а самого оригіналу, бо в рукоп. Департ. Поліції як раз так стоїть: рига змін.
399, 15: А тим часом, — в рукоп. Департ. Пол.: та тим часом.
399, 8 зн. кругом бори та болота, — одначе ніде, крім редакції приміт. в Пражськ. К. та рук. Департ. Поліції (значить, найперших двох редакцій тексту) немає бори, а скрізь гори, і в копії Ченст. гори. І коли узяти на увагу, що поет, який летить тут ві сні, летить саме десь коло Уральських гір чи по той бік їх, в Сібїру, бо далі:
Аж слухаю —
Загули кайдани
Під землею…
то гори було б зовсім до речи. Одначе наголос, очевидно, у Ш. на бори́ та болота́, і не позволяє, щоб було го́ри…
398, 7: туман, туман та пустота, — цього рядка у Льв. К. 1867 немає, — він з'явився в Пражськ. вид.
400, 4—5:
Що ще єсть країна
Неполита слізьми, кровью —
так в Пражськ. вид. [основн. текст.], а у Львів. та в коп. Ченст.:
Що ще Україна
Не полита,
а у Льв. навіть непомита [очевидно, помилка]. Варіант Пражського, як найпізніший, має найбільшу рацію. До того, і в рукоп. Департ. Поліції: що ще є країна.
400, 15 зн: в мені душу закували, — в примітк. в Пражськ. К.: в му́ку, в Пражськ. та Льв. 1867: в мені, нарешті в коп. Ченстаховськ.: в тілі… Цей останній вар. — найближчий до правди. Так і в рукоп. Департ. Поліції. А в мені — давало б, крім усього, ще й на́голос незручний: в: ме́ні…
400, 13 зн.:
І, ганячи силу,
Думи розпустили?
