очевидно, що тут нетає два склади, та й дальші 2 рядки 8-складові. Так воно й єсть, бо в копії д. Науменка і в рукоп. Деп. Пол. стоїть: та на шовки заробляла. Д. М. Кр—ський здогадувався, чи не: на шовк вона заробляла.
153, 5: „Хустиночко мереженая“. — В коп. д. Науменка: мережана, і це краще, бо далі додатковий рядок: Вишиваная!
153, 7: після вигаптую треба —
153, 11—18 — ці два куплети в рукоп. Деп. Пол. переставлено так, що спочатку йде куплет: Здивуються вранці люде, а потім: А я косу розплітаю.
153, 13 зн: і в віконце, — в коп. д. Науменка: У віконце.
153, 3 зн: як доля чужая, — в коп. д. Н.: як инша чужая, бо перед тим [через 1 рядок] стоїть: доле моя, доле!
154, 1—2:
Чи до тебе доріженьки
У степу не знаю? —
в коп. д. Науменка: У степú [accusativ.]
154, 8: богачі купили, — в коп. д. Н.: бага́ті купили, — і це значно краще (цього вимагає й наголос).
154, 9: може й дівчину, — в коп. д. Н. немає „й".
154, 11: з иншим одружили, — в коп д. Н.: заручили…
154, 12: навчи ж мене, доле, — д. М. Кр—ський здогадується, що тут, чогось не стає і радитить: навчи мене, моя доле, — і дійсно так: воно в коп. д. В. Науменка: навчи ж мене моя доле! (рядок треба посунути вліво).
154, 14 — посунути вправо.
151, 16: ой заплакав сивий пугач, — в рук. Деп. Пол.: ой застогнав.
154, 13 зн: та повезім товариша, — в коп. д. В. Науменка і в рук. Деп. Пол.: „та понесем…
154, 10 зн: й ворожок питали, - в коп. д. В. Науменка: Ворожки питали. - 154, 8 — після слів: „в дорогу рушали“ — бракувало двох рядків, на що звернув увагу і д. Романчук в своїх „Причинках“ (стр. 12—13) і радить ставити тут два рядки крапок або павзи. Ці рядки такі (і в рук. Деп. Пол., і в коп. д. В. Науменка):
Чи то праця задавила
Молодую силу?
і тепер буде зразуміло, чому далї:
