Діти працюючої кляси вмирають з причини недостаточної опіки і злої поживи.
Для того в кождій громаді повинні бути приюти, де би малі діти в першім році житя мали запевнену опіку і здорову поживу, коли матери йдуть на зарібки.
Переважна часть женщин змушена родити діти в дуже злих гіґіінічних услівях. В одній кімнаті живуть мущини, діти і положниця, часом тільки одно ліжко до ужитку цілої родини. Чиж для женщин, байдуже, чи є і як уладжені клініки і доми для положниць? Чи підчас тих кількох днів, коли дає житя дитині, не повинна женщина мати запевненої вигоди і спокою?
Але тільки маючи права і політичні впливи можна старати ся о уладженє тих інституцій з податкових грошей.
Який прикрий образ старця або старушки, що простягають руку по милостиню. За ціле житя тяжкої праці, на старість жебрача торба! Більше женщин, як мущин терпить нужду на старість. Велике значінє має уладженє приютів для старців, не як діло милосердія, але як обовязок суспільний.
Робітнича кляса дуже заінтересована в народних школах, бо народна школа одиноке жерело з котрого переважна часть дітий робітничої кляси дістає всьо своє знанє. Також важно який напрям вихованя в народній школі. Школа мусить бути вільна від клєрикальних впливів, бо вони ворожі працюючій клясі.
Дле женщин важно здобути вплив на шкільництво, бо громади, краї і центральні правительства мало дбають про вихованє шкільних дівчат. Майже зовсім нема фахових шкіл для дівчат, а ті, що є, дуже зле уладжені. Суспільність
