перед усього про те, щоб зміцнити свою власть і свій вплив у краї. Року 1763 зроблено було перший поголовний перепис люду і офіціально обмежено право селян переходити вільно на життя з одного села в друге. Тоді ж було відділено цивільну (гражданську) власть од військової і встановлено суди, які істнували на Україні за польських часів перед Хмельницьким — суди земські, гродські і підкоморські, на основі Литовського Статуту. Гетьманщину поділено на двадцять повітів, з них на теперішню Чернігівщину припали повіти: Козелецький, Остерський, Чернігівський, Менський, Стародубський, Погарський, Глухівський, Батуринський і Ніжинський. В кожному повіті заведено земський суд.
В 1764 році цариця Катерина назавжди скасувала гетьманський уряд і знову призначила в Глухові Малоросійську Колегію, на чолі якої поставила з титлом генерал-губернатора графа Петра Румянцева. Членами колегії призначено чотирьох москалів і чотирьох українців. В 1782 році поділено колишню Гетьманщину на три намістництва: Київське, Чернігівське й Новгород Сіверське, при чому до останніх двох увійшли деякі частини теперішньої полтавської губернії. Старий поділ на полки було скасовано. З десяти козацьких полків зроблено десять карабинерних полків, старшині дано офіцерські чини (так, полковникам дано чин бригадира). Замість прежніх — Скарбової Канцелярії й Генеральної Щотної Комісії заведено казенні палати, замість земських, гродських і підкоморських судів заведено суди повітові, нижні земські суди й „нижні росправи“; посада возного перейшла в нижні земські суди, а сільських
