бы може казавъ собѣ подати що пити, або поговоривъ бы зъ кимъ; а то нѣхто не знавъ про него нѣчого.
На другій день зновъ шукали и слѣдили, але на дармо. Третого дия по̂шовъ панъ Мелі зъ Оліверомъ на се мѣєце, де недавно зъ Оліверомъ пригода склалась, въ надѣи, що почує що та вывѣдаєсь о жидѣ и єго товаришу, та зновъ такъ само вернувъ безъ нѣчого, якъ и перше. А по ко̂лькохъ дняхъ цѣлу справу зачали всѣ помалу забувати.
За той часъ Рожа вже встала зъ ло̂жка, могла зновъ выходити на радо̂сть цѣлои родины, и всѣхъ тѣшила и собою и своимъ здоровльемъ.
Але хочь ся змѣна мала очевидный вплывъ на малый кружокъ и хочь въ сельско̂мъ домѣ панѣ Мелі зновъ можна було почути весели̂ розмовы и веселый смѣхъ, то таки панувала въ нѣмъ неразъ якась незвычайна непевно̂сть, котрои и Оліверъ не мо̂гъ не замѣтити. Панѣ Мелі и сынъ о̂длучались неразъ о̂дъ товариства и довго зъ собою на самотѣ розмавляли, а на лицю Рожѣ знати було слѣды слѣзъ. Коли разъ докторъ призначивъ день на сво̂й о̂дъѣздъ, то видко було зовсѣмъ ясно, що склалась якась пригода, котра знѣвечила споко̂й душѣ молодои панѣ и ще когось.
Коли вко̂нци Рожа одного дня була въ комнатѣ сама, во̂йшовъ Гаррі Мелі и трохи заикуючись просивъ єи о дозво̂лъ, поговорити зъ нею ко̂лька сло̂въ.
— Ко̂лька сло̂въ. Роже, выстане, — говоривъ молодець, сѣдаючи коло неи. — Се, що я маю сказати, тобѣ вже добре знане. Ты знаєшь найсолодши̂ надѣѣ мого серця, хочь ты ще про нихъ и не чула зъ моихъ устъ.
Рожа поблѣдла при єго входѣ, що може було ще наслѣдкомъ єи слабости. Она схилилась надъ вазономъ зъ цвѣтами и ждала мовчки, що о̂нъ дальше скаже.