Сторінка:Д. Кардаш. Евген Коновалець (1941).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

відходить, лишаючи в руках Полковника невеликий пакет. Вождь розплачується і прямує назад до готелю. Тоді на головному бульварі Ротердаму — Колсінґел вибухає червоно-синє полумя і дим. Еспльозія стрясає містом.

Пошматоване тіло вождя падає на чужому бруку, як 12 літ тому в Парижі тіло його великого Попередника.

Вождь української нації, перший її вояк, лягає на полі слави.

***

Могила на цвинтарі «Кросвік» у Ротердамі не замкнула Евгена Коновальця.

Постать, що виросла з державного змагання 1918 — 19. р. р. піднеслася як огненний стовп над подоланою Україною і відблиск його осяюватиме ряд майбутніх десятиліть. З волі вождя розгорнувся неозорий націоналістичний рух і повстала міцна Орґанізанія.

Ведена твердою рукою найближчого Його Співробітника, від часів Києва, Білої Церкви і Львова, в затяжних боях і трудах сучасности, становить вона той хребет, що тримає просто тіло української нації, є її остоєю й силою.