Сторінка:Д. Терешівський. Селянська духова сушарня (1914).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


другий кінець. Перш ніж прибивати, треба добре вирівняти прут в руках. Прути підкладаються під чотирі тонких поперечніх лиштівки (рис. 6, Ь.) і прибиваються маленькими цвяшками спершу до їдної грубої поперечньої лиштівки, потім натягаються яко мога і прибиваються до другої. Після цього прути розрівнюються і прибиваються до чотирьох тоненьких поперечніх лиштівок. Цвяшки для прутів треба брати тоненькі і недовгі (грубі цвяшки поросколюють прути); як-же цвяшки будуть трошки виходити з тонких поперечніх лиштівок, то кінці пристукати молотком.

Рис. 6. Лиштівки з гніздами у ситах.

Прибивши прути до всіх поперечніх лиштівок, треба ще поприбивати під ліси чотирі лиштівки, — як є, то дубових або березових, а як нема, то тих же таки вільхових або липових — шириною 3 в., грубиною 1/4 в., дві подовжніх довжиною 24 в., дві поперечніх довжиною 11 1/4 в. (рис. 6, b.). Призначення цих лиштівок те, щоб притримувати поперечні тонкі лиштівки і кінці прутів, і для того вони не прибиваються цвяшками, а прикручуються шрубами. Головки шруб повинні ховатись в дереві на 1 /16., бо як будуть зверху, то при сушенні, коли розігріються, будуть пекти в руки, і буде незручно брати ліси.