труби, не зоставалась в будинкові. Четвертий димоход закінчується на рівні із склепінням; в нього вставляється трьохвершкова труба, котра також виводиться на двір через дах. Як що покажеться, що тяг в печі малий, то трубу треба побільшити на аршин або півтора. Це саме треба зробити і з витяжними трубами, коли тяг в каморах буде слабкий. Бо найкраще сушяться сливи тоді, коли пара, що з них виходить, не зостається коло них, а зараз-ке виходить в повітря. Обидва склепіння вирівнюються під їдну лінію, а сторчові димоходи — перший, другий і третій — закладаються залізними заслонками. Заслонки повинні бути трохи нижче від поверхні, для того, щоб їх краще примастити.
Рис. 8. План виходу диму з-під четвертої плити.
Скінчивши мулярську роботу, пригнати дерв'яні дверцята до камор. Коли сушарня висхне, то обтинькувати, вигладити і побілити. Білиться для того, щоб було видніше, коли прийдеться робити коло слив при лямпі. Як час дозволяє, щоб сушарня висхла сама, від соняшного тепла, то в печі і в каморах повідчиняти дверці, повиймати плити, в димоходах поздіймати заслонки і так зоставити, поки сушарня не висхне. Як же нема часу ждати, то висушити сушню треба вогнем. Для того, добре пообмазувати всі плити, а також заслонки при димоходах, запалити вогонь. Вогонь не повинен бути раптовий, щоб не потріскалося там, де не повинно тріскатись. Щілини, які зробляться коло плит і коло заслонок при висиханні, замашувати наново.
Пригреблиця повинна бути не вужча від 22—24 вершків, бо иначе зле буде вкладати й виймати ліси в нижчих
