Велика є спокуса поставити тут же, в будинкові, що над сушарнею, добру кухву і в неї ссипати сухі сливи в міру того, як будуть збиратись з ліс,— і не треба далеко носити, і не зацвітуть, бо тепло і сухо. Яле цього не треба робити. Бо через те, що тепло, сливи будуть підсихати більш, ніж треба, зробляться твердими і втеряють де-яку частину ваги. Відомо також, що сливи в високій кухві можуть зігритись.
Переховувати висушені сливи учені сушарі радять так: сливи, зняті з ліс, повинні зовсім охолонути. Складати їх не в бочки, а в невеликі скриньки, приміром, по 30 або 40 хунтів[1]). Вистеливши скриньку чистим папером, сливи не насипати, а вкладати руками щільно їдну коло другої. Поклавши кілька шарів, пригнітити чим-небудь тяжким, щоб сливи сплющились і щоб межи ними не було порожніх місць, бо в таких порожніх місцях може завестись цвіль. Наклавши таким способом скриньку вщерть, прикрити сливи папером і прибити віко. Ні в якім разі не тримати скриньок із сливами в погрібі або в шопі на землі, щоб не вкинулась цвіль; а складати їх в коморі, звисока. Через якийсь час скриньки все-таки треба переглядати. Як би помітилась цвіль, то такі сливи треба добре перемити в холодній воді і обсушити в середньому духові (який буває в третій каморі, коли сушіння йде повним ходом).
Накладаючи слив в скриньки, треба пам'ятати їдну дуже важну річ. Часто трапляється, що зверху накладуть гарного товару, а в середині будь-якого. Продавець хоче, щоб купець щитав увесь товар таким гарним, який зверху, і думає цим ошукати купця. Але купець дуже скоро пізнається на цих штуках, бачить хвальш і цінить товар далеко нижче, ніж він варт. Найкращу ціну бере той, про кого купець певний, що він продає без хвальші.
- ↑ Найкраще роздивитись у місцевих купців, в яких завбільшки скриньках вони відсилають свої сливи і з якого дерева ті скриньки, — то таких і собі наробити або накупити.
