прав інтелектуальної власності) та наукового співтовариства (з виробленням певних етичних норм).
№ 7
В різні часи українські землі були пов’язані з різними народами, різними імперіями і знаходилися в сфері їх впливу (політичного, економічного, культурного, релігійного тощо). В цьому контексті повинні розглядатися зовнішні впливи на український інтелектуальний простір, які могли носити різний, найчастіше нерівноправний, характер. Або це, як в разі явної переваги візантійської культури, за аналогією з сполученими посудинами, відкрите масштабне сприйняття релігійно-культурної традиції, або імперські репресуючі практики нав’язування певної ідеології, світоглядних орієнтирів, інтелектуальної моди.
На наш погляд, з огляду на сьогоднішні цивілізаційні орієнтири України на Захід намітилося посилення тенденції модернізації української історії в прозахідному дусі, що супроводжується латентним “переподілом” спадку Візантії. При цьому за Росією залишається “право” успадкування як в культурно-релігійній, так і політичній сфері (“їх” деспотизм східного зразку протиставляється “нашому” демократизму). Але навіть культурно-релігійний вплив Візантії як на еліту України-Руси, так і взагалі на православне населення досліджується тільки за період Київської Русі. А пошуки відповіді на багато питань ранньомодерної та навіть модерної історії України потребують дослідження глибоких соціокультурних шарів світосприйняття, багато в чому зумовленого традицією візантійських книжників.
Блискуча культурна армада Візантії як спадкоємиці античності дала значний поштовх і визначила на століття інтелектуальний, культурний вектор розвитку руських земель. Про значущість і далекосяжність візантійських впливів на формування інтелектуальної традиції та українського національного характеру, при чому не завжди позитивних, наголошував і І. Лисяк-Рудницький кілька десятиліть тому в праці “Україна між Сходом і Заходом”. Також він вважав що східне православ’я знайшло на українських землях сприятливий ґрунт, бо цей регіон вже півтора тисячоліття знаходився в сфері геополітичного і культурного грецького впливу.
Православ’я східного зразку було прийнято Руссю у “готовому”, майже законсервованому вигляді і наступні кілька століть знаходилося в релігійній та культурній сферах під переважаючим впливом Візантії, який діяв “зсередини”, формуючи саму духовність суспільства. До того