Стратегічна мета дисциплін соціогуманітарного профілю в Україні полягає в тому, щоб не споживати чи транслювати готове знання, а створювати свій власний науково-інформативний простір, що має відповідати світовим стандартам і вимогам.
Друга риса “нової наукової революції” репрезентована інноваційним типом мислення, що формується. Цей тип мислення органічно поєднує інновації, продукування креативних ідей, їх методологічне обґрунтування із моральними чинниками, відповідальністю за нове знання й технології, прогнозуванням соціальних наслідків і результатів. У межах постмодерної парадигми, котра лише утворюється, констатується криза жорсткої раціональності як моделі наукового мислення. Це означає відмову від ідеї детермінізму, закономірності, об’єктивності, усталеності істини. Ідея прогресу, розвитку, еволюції заміщується концептами розриву, катастроф, соціальних мутацій, історичного релятивізму у різних модифікаціях: перервності, пульсації, ритмів, квантів екзистенції тощо. Звичне поняття об’єктивної реальності “витискується” розумовими конструкціями, мовними структурами. На зміну епістемологічним стратегіям приходять текстуальні. Ідеали цілісності, концептуалізації в сучасному науковому просторі конкурують з ідеями фрагментарності, множинності концепцій, історій, дослідницьких стратегій.
Сучасний ідеал науковості у процедурах пізнання – це полідисциплінарність, що надає стилю мислення інтелектуальну гнучкість, відкритість до нового.
Новий стиль наукового мислення цілком корелюється з особливостями постмодерністської свідомості, що передбачає розуміння індивідом, суб’єктом пізнання відповідальності за свої ідеї, вчинки, здібність до інновацій, духовний відгук на життя, котрий означає причетність інтелектуала до творення соціокультурної реальності.
Ознакою змін в духовно-інтелектуальній сфері початку XXI ст. є поява “нових інтелектуалів”. Це невелика група сучасних інтелектуалів, які володіють мовами, інтегровані у західний науковий простір, мають зв’язок із ЗМІ, користуються сучасними засобами наукової комунікації (Інтернет, E-mail, електронна евристика). Для цієї групи характерна соціально-психологічна стабільність, наукова і соціальна запитаність, частота наукових подорожей за кордон, високий рейтинг цитування. “Нові інтелектуали” мають різноманітні джерела прибутків, достойні заробітки та спосіб життя. Цей прошарок “нових інтелектуалів” виступає кретивною складовою середнього класу, що зараз формується в Україні.