Так В. Коряк у своєму критичному метеликові характеризує Вас. Еллана, як „монолітну, випробовану й незломну“ фігуру, що „найменше“ за всіх своїх сучасників „підлегла була хвилевим настроям“. Цю характеристику, звичайно, не можна назвати помилковою, більше того — В. Коряк дуже влучно схопив образ Еллана, але в тому разі можна задовольнитись цією характеристикою, коли автор вияснить нам, що він розумів під „монолітністю“. Бо-ж зовсім недаремно М. Зеров, який завжди вважав Еллана за поета, ніби-то продовжуючи названий метелик, запитує:
— „Але „як він (Еллан) далеко пішов у ригоризмі своїх самовимог, — ми не знаємо. Можливо його стало тільки на те, щоб не друкувати своїх інтимно-ліричних поезій, але не сила йому було втриматись від їх писання“. Далі М. Зеров пропонує нам, друзям Еллана, зібрати „той віршований матеріял, що після нього залишився, і подати читачеві все, що характеризує його (Еллана), як людину і як поета“.
М. Зеров і справді мав рацію сумніватися: це яскраво свідчить зібраний нами недрукований (дуже, до речи, невеличкий) матеріял. М. Зеров, очевидно,
