Хоч і як Ангелика була щебетлива і весела а все таки любила посидіти на самоті; вона аж тішилася, коли досвіта або вечерами могла так самісінька посидіти в своїй кімнатці та трохи відпочати: там вже давала вона собі волю і думала, скільки вже хотіла та літала в своїх мріях світами. Коли бувало в день могла на хвильку відбігти від роботи та зайти до своєї кімнати, то була вже так щаслива, як той, що утік з неволі на повну свободу.
Кімната її була велика й займала половину причілка, котрого друга половина служила за під. Стіни та вязання крім вистаючих кроквів і мансардів були побілені, а серед них здавалася стара дубова обстанова аж ніби чорна. Від часу, як світлицю і спальню на першім поверсі переробили, то тут поскладали всіляку старовину з ріжних віків. Одна скриня була з часів ренесансу, столи і стільці з часів Людвика ХІІІ, якесь величезне ліжко з часу Людвика XIV, а прекрасна шафа з часу Людвика XV. Лиш біле фаянсове начиння і тоалєта та малий столик, покритий білою цератою, відбивали від сих старосвітських меблів. Особливо-ж поважно виглядало старосвітське ліжко, заслонене старою рожевою ґардиною з китицями вересу, так вже споловілою, що ледви ще лиш слід був, що вона була колись рожева.
А вже найлюбійший був для Ангелики балькон, на котрий виходило одно вікно. Давнійше мала кімната два вікна, але тепер одно, ліве, забили, а балькон, що давнійше йшов вздовж цілої фасади, був тепер ще лиш під правим вікном. А що бальки з під споду були ще добрі, то поклали на них поміст і дали залізне поручча замісць давнійшої спорохнавілої балюстради. Тож то гарне було тут місце під самим вершком причілка, тихесенький низьок, в котрім збігалися тертиці, відновлені вже сего століття. Коли було перехилитися з балькону, то видно було від города цілу сторону дому, вже добре полупану, з фундаментом з дрібного каміння і цілу деревляну кліть, замуровану цеглами та великі, тепер вже майже до половини зменшені вікна. В долині над дверми від кухні був дашок з бляхи. В горі виставало вязання більше як на метер а над ним була криша, що опиратася на стовпах, котрих кінці стояли на платвах дслішньої части до-
