Сторінка:Енеїда. 1808.pdf/54

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено




ЕНЕИДА


на


Малороссїйскїй языкъ


перелиціованная.




Еней попливши синимъ моремъ,
На Карпагену оглядавсь;
Боровсь съ своимъ сердега горемъ,
Слизьми небижчикъ обливавсь.
Хоть отъ Дидоны пливъ поспѣшно,
Да плакавъ гирько неутѣшно.
Почувшижъ що въ огнѣ спеклась,
Сказавъ: „нехай ѣй вѣчне царство,
„Минѣ же долголѣ панство
„И щобъ друга вдова найшлась!