67
67
А Петро каже, що небо більше. Ой Петре, Петре, суперепшику, Суперичаїш, шо й сам не знаєш. Небо маленьке, що скрізь рівненьке, А земля більше, гори й долини, Гори й долини, високі могили. Зап. Д. Щербакгвський в Краснопольцї, Уман. пов. Київ„ Туб. Вар. Бодянського з Золотоноші — лсше відривок; кінчить ся словами: Не- вод візьмімо, небо зміримо! Д. Сидїў Никола йа ў конец стола, Славен йис, славен йис, Боже, по ўсему світу, славен ес/; На стіў си склониў, слезку йурониў. Йа з тої слезки стала кирничка, А ў тій кирничци Христос си купав, Христос си купаў йиз сйитим Петром. Купаючі си сперечіли си. Ой Господь каже, шо земля шьирша, А Петро каже, шо небо шьирше. Ой Петре, Петре, не перечми си! Пішлїм ми собі два - три ангелї, Два три ангелї, ґречного пана, Ґречного пана, пана Йвана, Ой най нам знесут шоўковий шнурок, Шоўковий шнурок, терновий вінок. Будем мірьити гори й долини, Гори й долини, темниї лїси, Темниї лїси, синиї моря. Бо уже си найшла божая правда, Шо шьирша земля, йик боже небо. Небо меншеньке, бо усе ріўненьке, Земля йи шьирша, гори й долини, Гори й долини, темниї лїси, Темниї лїси, широкі поля, Широкі поля, синиї моря. Дай жеш вам, Боже, шо у поли ўроже, Йа ў поли ўроже, йа ў току буйно, Йа у току буйно, у пасїпї рійно, Ў пасїцї рійно, у коморі поўно,
