85
85
85 54. Юда продає Христа. Живний четвер вечерівши, Сімсот Жидів сотворивши. Іде Христос дорогою, За ним Жиди громадою, І зачали си гадати, Як би Христа ізлапати. Прислухав ся слуга его: Що ми дасте, продам его! Дамо тобі срібла много, Іно ти нам продай его. Як же ми ти срібло дамо, Коли ми го не знаємо? Ей ходіте ви за мною, Станьте собі за стіною, Котрий буде хліб лупати, Ученикам роздавати, То Христос, — беріте его. Всім полупав і подавав, Іно Юдї зо сольом дав, Бо він его Жидам продав. Слуги мої возлюбленні, Не спіте ви, іно чуйте. Мої страсти очікуйте! Ученики спали, вснули, Взяли Христа тай не чули. Прийшли Жидй громадою, Взяли Христа ізрадою. Понесли го ба й на гору, Вірки Великі, Тернопіль, пов. До Пилатового дому. Пилат руци умиває, На хрест Христа розпинає, Гвізди в ноги, руци прибиває, Терновий вінец на голову за [кладае, І кров яго проливає. Стоїт мати фрасоблива, Стоїт під ним ледво жива. Ей сину мій возлюбленний, Серцюсь мому ест болестний; Коби я тя могла зняти, Моглабим тя вратувати; Головкум би ти підперла, Святу крівцю з личка зтерла. Що ти зробив, лютий Юда, Що ти продав Суса Христа? Продав Христа, продав пана, Пішов Жидам за шафара. Став же Юда, засмутив ся, Пішов в бзину, повісив ся. Всьо дерево повтікало, Вішати ся не давало, Іно бзина схилила ся, Аж там Юда повісив ся. Аж там Юда повісив ся, Аж там Юдї вік скінчив ся. зап. 1Я66 р. П. Вілинський. 55. Христос і Петро. Славен єс, Боже, по всему світу, Йи по всіх церквах, по манастирах. И ви йи славні, наш ґосподарйу, Наш ґосподарйу, пане Іване! Йикі ви славні в нашій громаді, В нашій громаді тай у пораді. Ми до вас пришли колїдувати, Колїдувати, правду казати
