107
107
107 Ой йіли, йіли, тай говорили: »Колй оьи рйпка у Дунай хльўсне, Тогди їїсўс Христос з гробу воскресне. о Иак сей кугу гик закукуріче, Тогди Йсус Христос з гробу й утече.« Иак говорили, так сьа і сі ало. Рибка стрибнула, ў Дунай плюснула, О Кугуг трїпнуў сьі. закукурікаў. Тоди Йсус Христос тай з гробу уста). Жиди сидьіли, застоўбаньіли, Застоўбаньіли. закаменііли. Ой за сим словом бўдьто-ж нам здороў, Будьте-ж нам здороў, ґосподаречку, Ґосполаречку з ґосподйнейу, З ґосподйнейу, тай пі чальаткойу, Тай пі чальагкойу, іай з усьім домом, Та з усьім домом, ше й сь сьвпйм Богом. [Родії вам Боже у горбдьі зело,] [Ў горбдьі зело, дома гесело.] Від Олени Чупрей записав Іван Чупрей 1901 р. в ІІечснгжинї. На свете Різдво Хрестос родив си, Гой на Відорші то й охрестив си, Гой на Великдень я й прославив си, Я й прославив си й по всему світу, Я й по всему світу, й всему Єгипту, Й всему Єпипту й до Русалиму. Я в Русалимі люде убогі, Гой робе мости самі дубові, Кладут поруче саме троскине. В другій стороні погана віра, Й погана віра, сама Жядова, Гой робит мости з жовтої кости, Кладе поруче й саме її золоте: Буде суда йні самий Сус Хрестос! Гоп пішов туда наш царь небесний? Перейшла его й погана віра, Погана віра, сама Жидова, Хоче вна тебе на муки брати. Й на муки взяли, на хрест при¬ били, З хреста здоймили, в гріб єсхо- [вали, В гріб есховали, в самий камянЕЙ, Жвавим каменем го привалили, Два Жиди — варти постановили, Гой сами пишли и до вичері. Вни вечерели єру піненичьку, Єру пшевичьку й рибку величьку, И рибку величьку тай кугутика. Вни вечерели тай заклинали: Коли ця рибка в Дунай поплине, Тогди Сус Христос із гробу встане! Коли цес кугут закукурідже, Тогди Сус Христос із гробу війде!
