142
142
142 По двору ему калинові мости, Мостами ходит сам божий Господь. В правій5) рученьцї свіченьку носит, Токмит6) овечки9) чом на три стружки10), А ялівничок чом на чотири. А у1) нашего господаренька,2,) Господаренька на іме (Йвана), По двору ему калинові мости, Мостами ходит сам божий Господь, В правій5) рученьцї свіченьку носит, Токмит6) пчолоньки11) чом на три лавки, А первіньчики12) чом на чотири. Рукопис Оссол. ч. 2411, т. П, кар. 154, колядка 1.: х) в: 2) господаренка — ся¬ кого то; — 3) Приспівок: Та не завідуйте, милії братя, біг ему дав. 4) двору; 5) праві; 6) шецує; 7) воли; 8) плуги; 9) вівцї; 10) стрижки; 11) пчілки; 12) первінчики. Рук. Оссол. 2411, П, к. 160 е инший варіянт: г) в, 2) господаренька, 4) двору, 5) праві, 6) токмит, 7) воли, $) плуги, 9) вівцї, 10) струнки, и) пчілки, первінчики. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 25. Яким Дгдух із Розггрча. В. Рук. Осс. 2411, П, к. 167. Село Ясїнь. Ой устань, ґаздо, та твердо не [спи, Ай війдиж собі на подвірінько, Та подиви се в чистое поле. А в чистім поли ходит ти Господь, Ходит ти Господь по тих рілень- [ках, Кладеж ти воли та у три плуги, А молодчики та у чотири. Ой устань, ґаздо, . . . по тих ріленьках, Кладеж ти клячи у три борони, А жеребчики та у чотири. Ой рано, рано, ше ў неґіленьку, (Зове вас! Зове вас Господь на порадоньку [до себе!* Ой устань, ґаздо, . . . по тих ріленьках, Кладе коровки у три черідки, А ялівничок та у чотири. Ой устань, ґаздо, . . . Кладе стоженьки у три шароньки, Кладе копоньки та у чотири. Ой устань, ґаздо, . . . Мірєе жито в три переруби, Яру пшеницю та у чотири. Ой устань, ґаздо, . . . Кладе рублики у три шкатули, А червінчики та у чотири. Слухай, послухай, ґосподареньку, Шо Бог вас зове до порадоньки, До порадоньки, до обороньки. Бог вам упрьига ваші волоньки.
