160
160
160 Ой засїеме золотими стрілкі, Заволочимо тугими лукі, Тугими лукі, вороними кіньми. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 15. Василь Смеречик із Хмелівки. Все-ж тото буде пан ґосподарю, Пан ґосподарю та на охвалу.« Б. Гордий, пишний тай наш панонь- [ко, Тай наш панонько, го сподар енько! Ой сидит собі в новій світлоньцї, В новій світлоньцї та на кріс- [лоньцї. Слугоньки его коло него ходят, Доносят ему дорогий напій, Дорогий напій, зелене вино. Він сї бай того тай напивае, До своїх слугів тай промовляє: Слугоньки мої, служіт же мені, Я вам заплачу по червоному, Зап. у Кнїгининг, Станіслав. По червоному, сукнї до того. Слуги то взяли, подзїнькували, Подзїнькували своєму пану, Своєму пану за заплатоньку. А за сим словом бувай же здо- [ров, Не сам собою, з господинею, З господинею тай челядкою, Тай челядкою, тай з усїм домом, Тай з усїм домом, тай з світим [Богом. пов. 1871 р. Корн. Заклинський. В. Ци дома, дома ґосподаренько?2) Ґосподаренько, чом (такий то). Кажут служеньки, що нема3) дома, А ми знаємо, що е він дома. Сидит же собі по конец4) стола, По конец4) стола, краще5) сокола. А пілї него служеньки его, Держет шепочки поза вершечки.6) Він собі сидит, грошики лїчит, Грошики лїчит на три столики. Перед ним колачі з ярої7) пше- [ницї, Помежи колачі воскові свічі, Помежи свічі золоті кубки. Щож ми в тих кубках? Дзелене8) [вино. Дзелене8) вино розшайнуло се, Розшайнуло се по тисовім9) столї, По тисовім9) столї, в ґоспоцар- [скім домі. Рукоп. Осс. 2411, т. П, к. 16.: 1) з Глубокого; 2) господаречко; 3) нима; 4) конець; 5) красше; 6) та й за крисочки; 7) ярой; 8) велене; 9) тїсовім. Приспів: Ой дай Боже. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 14. Жих. ВесаТій з Ляховець. Г. Рукопис Осс. 2411, т. П, карт. 167 і 172. Ци дома, дома господаренько? Господаренько на імя (таке то). Ой знаемож ми, що є він дома, Ой сидит собі по конець стола,
