176
176
176 Ўшйхнї яріїни, жііго, ипіевйця, Жйто, пшевйця, ўшйхна ярйця. Зап. від Гната ІІаращака у Лікти, при'глку Рибника, у вересні, 1901, УУол. Лсвинський. Відміни: Другий вар. В. Левинського, записаний 1901 р. в Кропивнику Новім, майже цілком сходить ся з варіантом Ів. Вагилевича з Поморян. Зовсім дріб¬ них ріжниць не назначую тут. Д. Гей дай Боже!1) На святе Різдво тай на Рожде- [ство, Ой зібрали си сїм апостолів, Та й пішли в’яи до Єрусалима, Та й зустрітили в’ни Пречисту [Дїву: Ой біг-пома’й-біг, Пречиста Дїво! Біг - подай - здоров, ви апостоли. А де-ж ви йдете, ви апостоли? Ой в чисте поле, на сине море. Та й зистрітили Ісуса Христа, Ой зістріїили та й ни пізнали Своєго Бога, Ісуса Христа. Склали вони си по чирвоному, Купили собі золотий човен, Золотий човен, а срібне суло, Перевезли си на сине море, Тогди пізнали Господа Бога, Господа Бога, Ісуса Христа, Бо в правім личку — світле со- [нечко, А в лівім личку — ясний місяцю, А в грудех ему — ясна зоречка. А що-ж нам нарчиш, ясне сонечко? Я тото нарчу: Єк я ізійду, Зі збірки Онуфрія Савчука — То я засвічу по всему світу. А що-ж нам нарчиш, ясний мі- [сяцю ? Я тото нарчу: Єк я ізійду, Єк я ізійду в ночі — в півночі, То врадует си гість у дорозї, Гість у дорозї і воли в возї. А що-ж вам нарчиш, ясна зорейко? Я тото нарчу: Єк я ізійду, Тамтої ночі — перед зорями, Зрадуе ми си вся звір у поли, Вся звір у поли і риба в мори. А що ж нам нарчиш, світлее сон- [це? Я тото нарчу: Єк я ізійду, То врадует си мір християньский, Мір християньский і ґосподар- [ский. Зрадуют ми си в церквах престоли, В церквах престоли, всї апостоли. Всї апостоли Бога молили, А шо в’ни в Христа та й увірили, За правдиву віру — муки прий- [мили. А ґосподарю, наш пишний пане, Ми тя вінчуем і т. д. Ясенів Горішнийу пов. Посів. Е. Є сьвіт великий, е ще й сине море; Гей дай Боже!* х) Додає ся 8а кождим стихом.
