XXIV
то вже й нїчьо ни каже, але єка робота, така и плата, а витак на другий рик ни хочє навіть такого березу з колєдниками за кару в хату пускати. Перед такого ґазди хатов оден з колєдників, котрий вже знає або и береза єк знакомий в тим кутї, шє раз остро напоминає колєдників, шо тай єк робити, аби вгодити тому ґазді, шоби єго ни розсердити тай ни набрати си сорому.
Раз два лагодьте, а чюй, бигме вже ни делеко чюти тримбіту, идут зараз суда колєдники. Нираз борше котре перше учює колєдників, дає знати в хату. А колєдників так вислухаюг, так визерают, єк ґаня дожю. Вже знают з гори, коли прийдут колєдники, бо знают порєдок хатий, в єким ходє колєдники, а знов знак про колєдників дає тримбіта, бо тримбіташ муси йграти, коли приходє ид хатї и коли видходє з хати колєдники.
Коли є прихєльві ґаздам мижи колєдниками єкі, и ек файні колєдники, то кождий си лагоди, єк може, говорєчі: Треба файно приймити сих колєдничків, бо є кого, а так файно ходє, шо варт, так єк має бути. Але єк идут ни в плит, ни в ворота колєдники, або єк си зберут чєсом єкіс самі такі, шо ходьби хотїли, то ни годни або таки лихо уміют, то за такі говоре люде: Хєй сараки, та на тоти лиш шкода кошту та чєсу! Вибегакают тай утуда на псю маму!
Єк вже зближуют си колєдники ид хатї, то домашні всї си запрєтуют в хату, ґазда сїдає мижи викна и дивит ци, єк идут колєдники ид хатї до него.
Колєдники плєшучі идут так, єк я описав прихід до попа. Насамперед идут співаючі всєкі співанки, котрий єкої уміє, витак коло самої хати на знак дзвинка у берези все втихає, скрипка зачінає грати до плєсу, тримбіташ в тримбіту грає до плєсу, а колєдники разом з плєсаками зачінают тричі ити плєшучі до хати и назад:
Ой зза горочки, зза калиночки і т. д.
Єк скінчєєют плєс, приходє пид викно поличєне, стают коло викна лицем до хати и колєдуют, так само, єк у попа. Коли ни приймают в ту хату, то одно з домашних виноси там шош на хрест пара ґрейцарив и повісмо, говорєчі: Прошу, на шо втєкаємо, а за бирше вибачєйте. — Колєдники кажут: Дєкуємо, дєкуємо, дай вам Боже, здоровя та встократ бирше за ваш навіт, шо ви пас навітили. — По сим береза виходи, а за ним колєдники граючі, співаючі идут далї до другої хати.