222
222
222 Перстенець тлїе, як сонце гріє, Дорогий саят хату замітат, Злоті чобіткє тиснут пальчивє. А за тим словом бивай здорова, Бив ай здорова, ґречна, поважна, і речна, поважна господиненько, Не сама с собоў, з окблим двором, З окблим двором, с хорошим рб- [дом. Дай же ти, Боже, а у поли полон, А ў поли полон, ай зо усїх сторон. Дай же ти, Боже, гўстї копбнькі, Гўстї копбнькі, ріснї снонбнькі. Зап. у Кропивнику II. від М. НГкляря, у вересні 1901 р. Волод. Левинський. В. Ой в лузї, лузї, а в калиновім, Там калинойка там процвитае, Там ґаздинойка там ся вбирає. Убирає ся в золоту главу, 6ї пахоля ай у сукиньки, Єї служейки в лихі шубойки. Тисовиця, п. Самбір. Зап. Мих. Куцериб. Сама ми сидит в світлі світлойцї, Єі пахоля а в кімнатойцї. Сама ми пила солодок медок, Єї пахоля зелене вино, Єї служейки вороне пиво. 127. Господиня вистроєна. Перша ґрупа. На нї хусточка дуже дорога, Гей сторгована в містї Сучаві, А купована в містї у Львові, В містї у Львові за сто червоних. А. Гей з тиха, братя, тай наступаймо До сего двора новесенького. Гей бо в сїм дворі вельможна [паня, Вельможна паня тай ґосподиня. Друга строфка і третя така сама, лиш замість слова „хусточка44 кажуть у дру¬ гій строфцї „шубочка14, а в третій: „черевички '. При тім повтаряють: Гой дай Боже. Зап. Ст. Томепчук, Сапогів, Борщів, пов. Відміпи: Сю колядку співають також дївчинї, змінивши стр. З—4 так: Гей бо в сім дворі їречиая панна, їречная панна, чом Марисенька. Б. З тиха,1) братя,2) приступаймо,3) До того дому4) славненького,5) Бо6) в тім дому7) пишна8) панї, За сто злотих черевички на нїй: За сто злотих, за червоних, За пару коників9) вороних.
