Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/285

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

251

251

Б. Бой там у поли тай чимгірочка, В неділю, в неділю рано зелене вино саджене На ті чимгірочцї бай йиблїночка, На тій йиблїночцї тай білий цьвіток, Бой білий цьвіток на увесь сьвіток. Ой йишла туда ґречна ґаздиня, Ґречна ґаздиня тай бо Марічка. Помолила си Господу Богу: Боже, поможи цьвіток зібрати! Ой закотила тай піоўкіў рукаў, Але тот цьвіток тай изибрала, Бой й она пішла ў далеку дорогу, Ой у дорогу тай до Києва, Тай до Києва за мальирями: Бой у нас церкоў побудована, Побудована, не мальована. У на зістрічийи два-три ангелі: Бай подобрий день, добрі ангели! Бай подай здороў, ґречна ґаздине! Дес си вибрала ў далеку дорогу? Ой йа, каже, йду тай до Києва, Бой у нас церков побудована, Побудована, ни мальована. Ґречна ґаздине, вертай си з нами, Вертай си з нами тай мальирями, Бо ми самі йи ба й мальирики, Помалюйимо, позолотимо. Нашайа церкоў шість майі вікні, Шість майи вікні, з чотирма верхи: На однім верху сам соків сиди, Бай бо на другім тай соловіє, Бай бо на третім тай ластівочка, Бай на четвертім тай зазулечка. Сам соків сиди, далеко види, Ай соловіє тай тонко піє, Бай ластівочка пишно шьшьибече, Бай зазулечка так пишно куйи. В одно віконце изходи сонце, Ў друге віконце в обіди сонце, Ў трете віконце у полуднє сонце,