259
259
259 Зажурила сьи перепелонька, Де би она си гньіздечко Увила? II а увила бим си й а у сухім [дубі: Війдут парупки дуба рубати, Гньіздо роскинут, дьіти розженут! Зап. 1902 р. в Коропци, Кунацького пов. В. Зажурила ся перепелонька,1) Перепелонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гніздечко вити? Увилаж би я в ярі пшеници, Женчики зайдут тай мене знай¬ ду т. Зажурила ся перепелонька, Перепелонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гнїздочко ввити? Увилаж би я в шовкові траві, Косарі зайдут тай мене знайдут, Зажурила ся перепелонька, Перепелонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гніздечко ввити? Увилаж би я в чисті водици, Рибарі зайдут тай мене знайдут. А за сим словом... Записано в Дубі, 10 липня 1807 р. Г. Зажурила си перепеличенька, Перепелонька, бідна удовонька: Де я си маю гнїздочко класти? Клала бим я си в ярій пшени- [ченьцї, Женчики зайдут пшеницю жати, Гнїздочко знайдут, дїти проженут. Зажурила си і т. д. Зажурила си і т. д. Клала бим собі у бережечку, Клала бим собі в шовкові траві, Рибаки зайдут, гнїздочко знайдут, Косарі зайдут, гнїздочко знайдут, Гнїздочко знайдут, дїти розженут. Гнїздочко знайдут, дїти розженут. 1) За коидою стрічкою додає ся: „Ой дай Боже!“
