15
15
15 Чи дома, дома є сини єго? Служоньки кажут, нема їх дома. Ми пізнаємо, що сини дома, Гей у стаєвцї коні сїдлают. Підемо ми їм заїцідрувати, Чей вни нам дадут по коникови, По коникови, по вороному. Записав від Павла Сворака Заклинськиш Чи дома, дома доненькі его? Служоньки кажут, нема їх дома. Ми пізнаємо, що доньки дома, Ей у сьвітлонци тісто тачают. Підемо ми їм заїцідрувати, Чей вни нам дадут по кнпшикови, По книпіикови, по пшеничному. Тисьмепгщг міста, ІіЮі, Гогдан Паралелі: В. ІНухевич, Гуцульщипа, ст. 45—46, ч. 15. Си нови: А ци дома-сте, синове мої, Синове, синове мої, Тих девять синів, синове? »Ой дома, дома, на пелевни сут, На пєлєвеи сут, злотїчко віют.« Д- »ІІодьме лем ми кним, коляд- [ничкове, Ми колядничкове, добрі людкове, Ачей нам дадут по в’ячцї злота, По в'ячцї злота, по дукатови.« У. І. Головацкій, Народ. пЬсни Гал. и Угор. Гуси, II, ст. 70—71, ч. 'А. З я т е в и: А ци дома-сте зятьове мої? Зятьове, зятьове-ж мої, Тих девять зятів, зятьове!... »Ей дома, дома, у маштарни сут, У маштарнп сут, конїчка чешут.« Тамже ст. 70, ч. 1. Невісткам: »А ци дома-сте, невісти мої, Невісти, невісти мої, Тих девять невіст, невісти? »Ой дома, дома, у сьвітлонцї сут, Тамже ѣ ст. 71, ч. 3. »Подьме лем ми кним, коляд- [ничкове, Ми колядничкове, добрі людкове, Ачей нам дадут по конїчкови, По коникови, по срібній гриві.« У сьвітлонцї сут, рубки качаут.с » Ой ходьме же ми, ходьме ми до них. Може нам дадут хоц по едному.с-. Они нам дали, ми подяковали. 19. Родина при вечери. Ци дома, дома, пане ґосподару? Щедрий, добрий, сьвітий вечір!* Пане ґосподару, всему доматару! Ци позволити дім веселити, Дїм веселити, дїти побудити? Є вони дома, сидєт конець стола, Еолачі крают, вечеру вечирают; Тай вечирают самі з собойов, Сами з собойов, з свойов женойов; З свойов женойов тай з діточками, Тай з діточками, як з голубочками.
