Перейти до вмісту

Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/64

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

30

30

зо Я зараз пиду, йик си злагоджу. о їїик они вийшли та вид Ирода, Тогди йім звізда та засвітила, Файно йіх вила до Вефлеема. о Иик они прийшли до Вефлеема, о Иа тота звізда верх стайнї стала И на все місто красно світила, И на все місто, на всий Вефлеем. Три царі перскі тамки й уходьит До тої стайнї, до середини. о Уни там найшли Иисуса Христа. Там отворили дари великі, Срібло тай злото, мир тай кадило, Христа й витали, поклин виддали. Инчев дорогов вви си вернули, Тай до Ирода ни повернули, Зу стидом царя в краю лишили. о Ангіль дав знати Йосипу й Діві. А котрий ангіль? Свйитвй Га- [вриїл: Тікай з дитятком тай з Ііанїмат- [ков! Я си надїю тутви Ирода, Що приде взнати, нас повитати. Вин ни гадайи нас повитати, Лишень гадайи нас постинати. Пречиста Дїва, Мати Христова Сїдайи собі тамки на коня, Бере дитятко там на коліна, Тїкайи з ними яз до Иигипту, Все сивим конем, я чістим полем. Тогди зацвила красно й лелія, о Иик утікала з міста Марія. Поганий Ирод издогадав си, Й издогадав си, прудко зибрав си, Тай набігайи до Вефлеема. В великих панів вин си питайит: Де тота Дїва з малим дитятком? У на тут була тай звидси пишла, Так витси пишла, ни знати куда. Поганий Ирод дуже си злостив, Що пусто ходив тай ни захопив. Поганий Ирод так си порадив, Все й у два роки діти потратив. С третого року діти ни кивав, А й у два роки дїти потратив, Діти потратив по всему краю. Вин дїти тратив почерез Христа: Помижи дїти йиго затрачю! Вин дїти зберав, у ріку метав, У ріку метав, у водї топив, Штири тисїчі дїтий затратив. И тогди були великі плачі, о Иик малі дїти на смерть давали. Шукали дїтий, тогди йамаїи, Ци хто ни сховав мале дигятко. Ни можна було йиго сховати, Лиш мусіу кождий на смерть по¬ чати. Тогди заказав великі штрофи. Великі штрофи. смертевні кари, Шо можна того тай повісити, Так повісити вітця тай матїр, Хто би й исховав мале дитятко. Ни можна було йиго сховати, Лиш мусів кождий на смерть [подати. В Богородички вни си питали, Де Дїва діла мале дитятко. Иа вна казала, що я подала. Вна ни подала, добре сховала, Пустила його попид небеса. Й а Йисус Христос гол>бом лї- [тав, Голубом лїтав бо все тото знав. Йик би вни знали, то би го вбили, Вни би в голуба були стрільили, А вни гадают, що то йи голуб: То ни йи голуб, то Йи свйитвй [Ду*> То йа сьвйитей Дух. Так Ь*ус [Христос,