36
36
36 Стали Жидови як в поли тростина. Божая ясність очи їм затьмила. Пречиста Дїва в лїсї начувала, Та з леду вогню вона викресала; Зі снігу вона свічку виточила, Що на цілий світ людей засвітила. Паралелі: Ол. Пчілка, Укр Колядки, ч. 14 (Кіев. Старина, 1903, кн. IV, ст. 152—153;. — Я. Головацкій, Народ, пѣсни, і І, ст. 9—10, ч. 13. — А. Потебня, Колядки и іцедровки, ст. 749, ч. 78. — О. КоІЬег^, Рокисіе, І, ст. 120—121, ч. 27. О. Ко1Ьег£, їдкі, яег. XIV, ст. 160, ч 32. — П. Чубинеьій, Трудьі, І, ст. 152—153, 34. На Йордані. Там на водї на Орданї, Гей, гей лїлїя! Ісус Христос сам син божий, і Марія!* Там пречиста дїва свого сина породила, Там пречиста дїва свого сина купала, Там пречиста дїва свого сина повивала, Там пречиста дїва свого сина колисала, Там пречиста дїва свого сина бавила. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 46. Луць Жикитин із Зарванит. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, III, ст. 24—25, ч. 31. 35. Розмова Богородиці з Христом. В глибокі долинї звізда ся зявила, Де Пречиста Дїва-мати сина породила. Як ’го породила — та его повила, Та его повила і ему співала: »Люлї, люлї, мій синочку, бо я буду спала«. »Зажди, мамцю, зажди, хоць едну годину, А я піду та й до раю, принесу перину«. »Ой сину-ж, мій сину, де-ж би-с тото зробив, Ще не било дві години, як-іс ся народив«. »Мамуню, мамуню, чому-лг бим не зробив, Я сотворив небо-землю, шем ся не народив«. Ой там під явором дзелена бистрина, Там пастухи вівцї пасли, стала ся новина: Прийшов ангел з неба, сточив бочку впна, Всї паступіБп почастовав і ще бочка повна. Зі збірки Мирослава Капі я, Бандргв, пов. Аїсько, зап. від Мар, Телечак, грудень, 1006.
