38
38
38 Г. Ой на річцї, на Орданї, Ордань воду розливає; Ордань воду розливає, А Дїва Марія Сина купає, Під ялиною сповиває, На дубочку колисае. Ой прилетіло три янголята Та взяли Суса на крилята. Та взяли Суса на крилята, Та понесли попід небеса. Ой небеса ростворили ся, Ой усїм святим поклонили ся. »Покинь, Сину, вечеряти Та бери ключі пекельнії. Бери ключі пекельнії Та випусти дупіі спасеннії. Тільки тої не випускати, Що в пятницю рано пісню піла, А у суботу не вмивала ся, А у неділю рано снїдала, В понеділок отця — неньку про- [гнівала, Хоч не налаяла та думкою по¬ думала. Добрий вечір! Ой сїв Сус Христос вечеряти,*) Прийшла до його Божая Мати: Записав 1805 р. В. Яблоновський в Одесі від парубка з ся. Г6- цулової, Тирасполь. повігпа, Херсонської губернії. Паралелі: А. Малинка, Сборн. матеріалові», ст. 86—38, ч. 44—46. — П. Чубшіскій, Трудьт, Ш, ст. 325, ч. 51, ж, ст. 442—44І, ч. 7. — Я. Головацкій, Нар. пѣсни, II, ст. 42—43, ч. 8; III, ст. 22, ч. 28. — О. КоІЬегд, Рокисіе, І, ст. 136— 137, ч. 42. — А. Потебня, Колядки и щедровкі?, сг. 569—573, ч. 47, 3. — А. Те- решепко, Бьітгь рус. народа. VII, ст. 65—66. 37. Хрещене Христа. Перша ґрупа. Пресвята Дїва дитє зродила, Дите зродила на святе різдво, На святе різдво тай на рождество. Господь із Петром сиде, говорі, Сидє, говорі, як би то вдати, Щоби дитяти тай имя дати. Ой датиж ему святий Ілия. Пресвята Дїва з заслон учула, Не полюбила, не сподячила, Ой іцож би дитя Ілием звати. Господь із Петром сиде, говорі, Сиде, говорі, як би то вдати, Зап. 10р. Федорчук у Джурові. Щоби дитяти тай имя дати. Ой дати ему святий Никола. Пресвята Дїва з заслон учула, Не полюбила, не сподячила, Щож би дитя Николаем звати. Господь із Петром сиде, говорі, Сиде, говорі, як би то вдати, Щоби дитяти ой имя дати. Ой дати ж ему Ісусе Христе. Пресвята Дїва з заслон учула, Бардзо влюбила і сподячила, Щож би дитя Христом назвати,
- ) Звідси до ьінця йде текст пришпилений СЮДИ З ИНШОЇ КОЛЯДКИ.
