Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/84

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

50

50

50 Звізда на небу, сонце и місьиць, Ўвеселила си й рибка й у водї, Рибка й у водї, звірка у лїсї, Радість велика по ўсему світу! Записав М. ТСузьмак у ІІСабю- Ільци. Е. Ой у місті слабнім я ў Вефлеевім, Дунаю, пійшла Пречиста усе по зїленько до раю!* У Вефлеевім, дому Дувидовім, Пречиста Ґіва Христа зродила. Як изродила, ў ризи повила, Ў ризи уповила, у яслї ўлошила. Волині їли тай дитя гріли, Віўцї блеяли, дитя бавили. Пречиста дїва усе листе пише, А листе пише по ўсему сьвіту, По ўсему сьвіту ў парафіяни, Як дитя звати, пімінувати. Іізїхали сї парафіяни, Стали читати, як дитя звати, Як дитя звати, пімінувати. Дочитали сї, шо сьвитий Паўло. Пречиста Дїва не полюбила, А не злюбила ай не ухвалила. Ой пише листе по ўсему сьвіту, По ўсему сьвіту. по у сих сьвитіїх. Як сї з’їхали усї сьвитії, Як дитя звати, піймінувати. Дочитали сї, шо сьвитий Петро. Пречиста Дїва то не ўлюбила, Та пише листе по ўсему сьвіту, По ўсему сьвіту по ангелоньках. Як сї злекіли ўсї ангелоньки, Стали читати, як дитя звати, Як дитя звати, пімінувати. Дочитали сї, шо сам Сус Христос. Причиста Дїва то улюбила, То улюбила тай ухвалила, Усе нам сї земльи у веселила. Зап. в Зеленици, Дадвірн. пов. від Ів. Мельника Ан. О нищу к.