Сторінка:Жерела до історії України-Руси. Том 12. Матеріали до історії української козаччини. Том 5. Акти до хмельниччини (1648-1657) (1911).djvu/39

27

mortuo principe tanquam cum principali huius negotii causa, aeternum moriantur^[1].

VII.

Коли Іван Казимир побачив, що вигляди його кандидатури стають з кождим днем меньші, що шляхта що раз більше горне ся до його брата Карла та що попертє австрійського двора стає також дуже непевне, став пильно заходити ся коло приєднаня иньших впливових держав і всіх тих елєментів в Польщі, для яких загально відомі непримиримо-католицькі переконаня Карла робили симпатичною кандидатуру його соперника. В тім змаганю найшов він сильну підмогу у канцлєра Осолїньского та в иньших визначних сторонниках своєї кандидатури. Перші кроки пороблено у бранденбурґського елєктора Фридриха Вільгельма, відомого під назвою „великого елєктора“, основателя могутности дому Гогенцолєрнів. Був се впливовий володар, що мав часті зносини з польськими вельможами та велике число особистих приклонннків, не лише між дисидентами, які вважали його своїм покровителем, але й серед католицької шляхти у Великопольщі і Прусах (західних). Довгий час думали в Польщі та побоювали ся у Відни, що Фридрих Вільгельм виступить сам, як кандидат на опорожнений польський престіл^[2]. Заохохочував його до сього бранденбурґський посол в Польщі Говербек, впевняючи, що його кандидатура мала би великі вигляди на успіх^[3]. Однак елєктор не дуже був ласий на польську корону. Місто сумнівного успіху в боротьбі за королївський престіл волїв забезпечити собі більше реальні користи від того кандидата, котрого рішив би ся підперти своїм впливом. Вже від довшого часу домагали ся бранденбурґські елєктори допущеня до

1. Головним жерелом для начерку отсих пересправ з Лупулом є Кеменя автобіоґрафія (önéletirása) ст. 470—485 і його листи з 11, 13 і 15 жовтня (видав Szilágyi в Erdély és az északkeleti háború І, ст. 7—10); лист Лупула до Кеменя в Török—Magyarkori állam—okmánytár III Nr. 218. Lukinich ст. 43—44 і 49 пересуває цїлком довільно ті пересправи на весну 1648 р., продовжує дводневий побут Кеменя в Ясах на кількамісячний та малює наслїдком сього зовсїм невірний образ сучасних подій.
2. Між кандидатами назване імя елєктора в справозданях Алєґреті, Лїзолї, Саґреда та в ріжних сучасних лїтописах; також в Gutachten der geh. Räte з 16 липня. Акти ч. 12.
3. Говербек до елєктора 24 червня Urk. u. Akt. І, ст. 255—6.