Творча спадщина Сергія Подолинського, українського вченого-мислителя та громадського діяча, важлива для з'ясування багатьох наукових проблем, та чи не найбільше — для осягнення витоків суспільної думки, соціальних і національних програм минулих століть. Нове видання про цю непересічну особистість — ще одна віха на шляху наукового осмислення його багатогранної діяльності. У передмові до видання упорядник книги Т. Слюдикова слушно зауважує, наприклад, що “українські соціялісти і до сьогодні не зуміли відповідно оцінити його (Подолинського), використати його доробок”.
Видання, що видрукуване завдяки фінансовому сприянню фундації “Прометей” (Торонто, Канада), складається зі вступної авторської частини, текстів листів, документів, спогадів, чисельних додатків і бібліографії. У вступній частині збірника подано дві глибоко аргументовані передмови, — археографічна (Т. Слюдикової, Київ) і нарис — представлення видання та біографічний нарис життя і діяльності С. Подолинського, написані англійською, французькою і українською мовами (Р. Сербина, Канада). У першій з них з'ясовано стан збереженості архіву С. Подолинського, шляхи виявлення епістолярію та публікації листів і документів, структура видання, у другій — сучасний стан дослідження творчої спадщини вченого, а також важливих етапів його життя і діяльності. Ця частина видання привертає увагу повнотою інформації про С. Подолинського як громадського діяча революційно-демократичного і національно-визвольного руху, українського вченого, народника і соціаліста другої половини XIX століття. Роман Сербин подав характеристику повного спектру суспільно-політичної й економічної думки мислителя.
Друга частина видання складається із 148 листів за вересень 1871–серпень 1881 рр. та 14 документів до біографії. Тут вперше друкуються 30 листів С. Подолинського і 12 особистих документів. Більшість листів віддзеркалює стосунки С. Подолинського з редакцією журналу “Вперед!” (листи П. Лаврову, В. Смирнову, Р. Ідельсон), менша їх кількість — до українських кореспондентів (до М. Бучинського — 9, М. Драгоманова — 2, П. Зеленого та Ф. Вовка — по 5, М. Павлика — 2). Ще й досі не виявлено листування з наддніпрянцями і галичанами, зокрема з О. Терлецьким, з яким він підтримував ділові стосунки тривалий час. Т. Слюдикова називає у вступі й низку інших безумовних адресатів С. Подолинського, зокрема діячів міжнародного соціалістичного руху, київських знайомих та родичів, серед них С. Бердяєва
та ін.
