Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Чергові завдання Українського Комітету Краєзнавства.

Минуло півтора роки з часу, коли Всеукраїнська Краєзнавча Конфе­ренція дала директиви Українському Комітету Краєзнавства. Ці півтора роки попередньої роботи дали змогу виявити головні моменти краєзнав­чої роботи на Україні, а найголовніше — з'ясувати реальні можливості, що їх має наше краєзнавство. Тільки на підставі цієї попередньої ро­боти Комітет має змогу розпочати планові заходи, стати до виконання цілком конкретних головних завдань.

Одне з перших завдань, що стоять перед У. К. К. це — виявити по можливості всі краєзнавчі сили УСРР. Попередній облік, що його було переведено на початку минулого року, дав дуже неповні й непевні відомості. Молодість краєзнавчого руху на Україні взагалі, надто пізні заходи до його організації й об'єд нання в єдинім центрі, а з того — брак певних традицій краєзнавчої ро­ боти на місцях і певних організаційних тенденцій,— призвели до цілко­витої розпорошености роботи й сил краєзнавчих. Маємо випадки досить густо розкиданих в одній окрузі краєзнавців, що не знаються поміж собою , провадять роботу на свій страх, не знаючи, куди звернутися з її наслідками, де знайти корективи, пораду. З розвитком і зміцненням шкільної й політосвітньої мережі виникають шкільні й сільські краєзнавчі гуртки при школах і сельбудах та хатах-читальнях, які знову лиша­ються на власні сили, витрачаючи енергію, на здобування основних ме­тодів і форм роботи, вже давно в иншім місці знайдених і випробованих. Разом з тим деякі старіші краєзнавчі організації, що не змогли піти в ногу з сучасними вимогами життя, розвалюються й зникають, часто зберігаючи своє ім'я на порожнім місці ще низку років.

Краєзнавчий рух, яко громадський рух, де-далі дужче втягає до своїх лав активні дослідницькі й любительські сили, що-далі збільшу­ються наслідки краєзнавчої роботи на місцях, але реальними й найдужче корисними вони будуть тільки тоді, коли ми матимемо повне уявлення зате: хто працює в краєзнавстві, де він працює, що і в якій саме галузі робить, які наслідки в робот і має, де ці наслідки й хт о про їх знає.

Тільки знаючи дійсний стан нашої краєзнавче роботи, кількість і якість робітників та стан організованости краєзнавчих сил — зможемо