Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 2016. – Ч. 1–2.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ростислав Конта

КРАЄЗНАВСТВО 1/2 ’2016

У даному контексті на увагу заслуговують також праці, які висвітлюють діяльність вченого як організатора історико-краєзнавчих досліджень. Це пояснюється передусім тим, що регіональний принцип дослідження окремих територій України передбачав збір великого масиву історичних та етнографічних даних, які б були джерельною базою для подальших наукових досліджень.

Якщо в цілому аналізувати літературу, присвячену висвітленню історико-краєзнавчого доробку вченого, то варто відзначити, що більшість праць з цієї тематики невеликі за обсягом і містяться в збірках матеріалів конференцій, приурочених до окремих ювілейних дат, пов’язаних із життям та творчістю М. Грушевського.

Першою такою збіркою стали опубліковані матеріали Івано-Франківської конференції, що відбулася 1991 р. й була присвячена 125-річчю від дня народження вченого[1]. Тут фактично вперше в історіографії акцентована увага на історико-краєзнавчому аспекті наукових досліджень М. Грушевського, який досить часто трактувався вченими як історико-регіональний чи регіональний.

Так, зокрема, в тезах С. Марценюка та П. Пирога зазначається, що праці М. Грушевського торкаються різних галузей наукових знань, розглядають поступальний розвиток українського народу та розкривають значення в цьому процесі окремих земель-регіонів. Об’єктом уваги авторів стало дослідження вченим Чернігівщини[2], що включало низку питань пов’язаних з історичним розвитком краю та його зв’язків з іншими регіонами України. С. Марценюк та П. Пиріг зазначають, що М. Грушевський проаналізував географічне розташування Чернігівщини та геополітичний фактор у взаємозв’язку з суспільно-політичними процесами, військовою організацією, господарством тощо. В цілому ж, на згаданій конференції, вчені лише окреслили основні напрями вивчення регіонально-історичних досліджень М. Грушевського, дали поштовх для подальшої наукової розробки цього питання.

Наступним етапом у висвітленні цієї проблеми стали матеріали міжнародної ювілейної конференції (вона також була присвячена 125-річчю з дня народження М. Грушевського), надруковані 1994 р. у Львові[3]. Тут варто виділити дослідження П. Арсенича, присвячене історикоетнографічному вивченню М. Грушевським Гуцульщини[4]. Автор розглянув участь вченого в Етнографічній комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові (далі – НТШ) та його співпрацю з такими етнологами як І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк, В. Шухевич та ін. П. Арсенич наголосив на вагомому внеску М. Грушевського у справу організації етнографічних експедицій на Гуцульщину, зокрема на значній фінансовій підтримці цих досліджень, що включала виділення коштів на придбання етнографічних експонатів, виявлених учасниками експедицій.

Згадана збірка матеріалів конференції містить також статтю В. Ягнищака, в якій висвітлюється питання дослідження М. Грушевським Лемківщини[5]. У цій праці аналізується визначення вченим етнічних меж проживання лемків та акцентується увага на важливому висновку М. Грушевського етнополітичного характеру, а саме: «Лемківщина є частиною України-Русі. Її західною віткою, яка збереглась упродовж століть, незважаючи на полонізацію, мадяризацію і ословачення» [6]с. 217. Отже, В. Ягнищак наголошує на тому, що М. Грушевський науково обґрунтував єдність українських етнічних земель та простежив асиміляційні впливи сусідніх народів на українців, що проживали на території Західної України. Подібні висновки мали не лише наукове, але й важливе суспільно-політичне значення.

У наступній збірці матеріалів конференції, присвяченій 100-річчю від початку діяльності М. Грушевського у Львівському університеті[7], була продовжена тема регіонально-історичних досліджень. Так, зокрема, об’єктом наукових зацікавлень А. Козій стало дослідження М. Грушевським Холмщини[8]. Водночас авторка аналізує цю проблему, концентруючи свою увагу на висвітленні питання дослідження вченим історії краю, й у своїй розвідці посилається переважно на перший том «Історії України-Руси» М. Грушевського.

Проблема історико-краєзнавчих досліджень М. Грушевським Галичини отримала подальший

  1. 1. Тези доповідей та повідомлень науково-теоретичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження академіка Михайла Грушевського / Ред. Грабовецький В. В. – Івано-Франківськ, 1991. – 84 с.
  2. 2. Марценюк С. П. Грушевський про місце та роль Чернігівщини в етногенетичному процесі українського народу / С. П. Марценюк, П. В. Пиріг // Тези доповідей та повідомлень науково-теоретичної конференції [Ів.-Франк. ун-ту], присвяченої 125-річчю від дня народження академіка Михайла Грушевського. – Івано-Франківськ, 1991. – С. 56–57.
  3. 3. Михайло Грушевський: 3б. наук, праць і матеріалів Міжнар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. М. Грушевського. – Львів, 1994. – 487 с.
  4. 4. Арсенич П. Михайло Грушевський і Гуцульщина / Петро Арсенич // Михайло Грушевський: 3б. наук. праць і матеріалів Міжнар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. М. Грушевського. – Львів, 1994. – С. 337–339.
  5. 5. Ягнищак В. Лемківщина в науковій спадщині Михайла Грушевського / Володимир Ягнищак // Михайло Грушевський: 3б. наук. праць і матеріалів Міжнар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. повід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – 352 с.
  6. 5. Ягнищак В. Лемківщина в науковій спадщині Михайла Грушевського / Володимир Ягнищак // Михайло Грушевський: 3б. наук. праць і матеріалів Міжнар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. повід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – 352 с.
  7. 6. Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повідом. наук. конф. / Львів. ун-т ім. І. Франка та ін. (Львів, 26–28 жовтня 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – С. 143–144.
  8. 7. Козій А. М. Грушевський – дослідник Холмської землі / Анісія Козій // Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повідом. наук. конф. / Львів. ун-тет ім. І. Франка та ін. (Львів, 26–28 жовтня 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – С. 340–341.