Багатства культурної Абхазії великі й різноманітні. Тут треба насамперед зазначити, що не вся площа культурної Абхазії придатна до обробітку. До ста тисяч гектарів одходить на кручі, скелі, болота тощо. В долинах річок широка смуга одходить на річний ґравет. Болот в Самурзакані {південно-східня Абхазія) числиться до 30.000 гектарів. Придатних цілком для обробітку земель числиться нині понад 120.000 гектарів. Розуміється, ця площа згодом буде збільшена, головним чином, коштом осушених болот, що нині є огнища малярії. Меліоративні роботи в Самурзакані вже розпочались.
Абхазія зовсім не хлібна країна. Всього засівається в Абхазії до 1000 гектарів пшениці та до 35.000 гектарів кукурудзи. Для сільського населення цього хліба майже стає. Та лишаються ще місця, що без привозного хліба не можуть існувати. Після осушки болот площа під посіви кукурудзи збільшиться, бо на думку аґрономів-спеціялістів земля з-під Самурзаканських болот найпридатніша під кукурудзу. Збільшувати ж посів хлібів на інших ґрунтах в Абхазії немає рації, бо це зашкодить іншим прибутковим культурам.
Для скотарства в культурній Абхазії теж немає ґрунту. Покинуті без обробітку землі не годяться під випас товару. Вони заростають здебільшого папороттю та іншими непридатними для скотини рослинами. Тільки подекуди по крутих косогорах та по чагарях пнеться низенька травиця. Сіяні трави теж не всі вдаються. Так, наприклад, поширена на Кубані люцерна тут не дає добрих урожаїв. Добрі наслідки дають посіви конюшини. Німці поблизу Сухума на цій траві й тримають свій молочний скот. Та як взяти на увагу обмеженість культурної земельної площі в цій країні, то ясно, що за скотарством в Абхазії майбутнього нема.
Покищо найбільше значіння для Абхазії має культура тютюну. Сухумський тютюн має свою твердо встановлену марку й тому на ринках стоїть поза конкуренцією. Культуру тютюну в Абхазії занесли греки та вірмени в 80-х роках минулого століття. Дедалі плянтації тютюну поширювались і перед світовою війною та перед революцією площа тютюнових плянтацій обіймала понад 9000 гектарів. Підчас громадянської війни культура ця занепала. Та з приходом Радянської влади культура тютюну незабаром перевищила довоєнний рівень. Так, уже в 1926 році площа тютюнових плянтацій перевищила 11.000 гектарів. В поточному році плянтації тютюну досягають до 13.000 гектарів. Отже,
